Через війну дедалі більше українців оформлюють спадщину, перебуваючи в інших країнах. Це можливо — головне знати процедуру та строки
Новина
Спадкова справа заводиться на підставі поданої першою заяви спадкоємця.
Її можна подати:
– особисто нотаріусу;
– поштою;
– електронними засобами.
Якщо заяву подано без нотаріально засвідченого підпису або з КЕП — нотаріус відкриє справу, але повідомить про необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином.
Для прийняття спадщини передбачено 6 місяців з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав із померлим, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову.
Українці можуть звернутися до:
– місцевого нотаріуса;
– консульської установи України.
Підписи, засвідчені іноземним нотаріусом, часто потребують апостилю/легалізації та перекладу українською.
У консульстві документи складаються українською та не потребують легалізації.
Спадкова справа відкривається за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання).
Якщо це територія бойових дій чи ТОТ — спадкову справу може відкрити будь-який нотаріус.
Змінити нотаріуса можна лише у передбачених законом випадках (припинення діяльності, блокування доступу тощо).
Можлива, але виключно на підставі нотаріально оформленої заяви.
За заповітом — на користь спадкоємця за заповітом.
За законом — на користь будь-кого з законних спадкоємців.
Подання заяви про прийняття/відмову від спадщини через представника не допускається.
Після прийняття спадщини інші дії може здійснювати представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
–заява;
– свідоцтво про смерть;
– документи, що підтверджують особу, родинні стосунки, право власності спадкодавця;
– за потреби технічна документація;
-довіреність, у разі наявності, тощо.
Можна поновити:
– через суд (за наявності поважних причин);
– за письмовою згодою всіх спадкоємців, які вже прийняли спадщину.